Як музика впливає на дитину

Музика – феноменальне явище, яке надає нам великі можливості, щоб навчити дітей основам наук. Встановлено: ритм і висота музичного звука впливають на роботу лівої півкулі, а тембр і мелодія – на роботу правої. Це означає, що музика сприймається нами завдяки інтеграції процесів в обох півкулях. Сприйняття музики може відбуватися на свідомому і на півсвідомому рівнях. У дитини права півкуля мозку розвивається швидше, ніж ліва, тому більше впливає на розвиток психічних процесів. Музичний фон, музичні ігри та вправи стимулюють роботу обох півкуль головного мозку водночас, адже процес переробки поданої музичної інформації відбувається і в правій, і в лівій півкулях.
Музика впливає на логіко – математичний розвиток дитини, на мовленнєвий розвиток дитини та на образотворчу діяльність дітей. Музика здатна бути руховою діяльністю руки. Спів посідає особливе місце у музично-естетичному вихованні дошкільнят. І мова піде не тільки про дітей у дошкільних закладах, але і тих дітей, які живуть і розвиваються за їхніми межами.
Музичний вплив на дитину реалізується поступово, через ритм, пульсування сильних і слабих долей, особливості мелодії та загальну атмосферу спокійної, неквапливої гри. Пісню повинна співати дитині мати чи вихователька, а діти разом слухають і потім повторюють. Ось чому перше враження має бути естетично і музично переконливим. Причому, для вихователя показником успіху чи поступу повинен бути не «плановий» захід чи результат, а психологічний стан дитини, її темпоритм розвитку і сприйняття. Все це, а особливо зміст пісні, впливає на почуття дитини, об’єднує колектив позитивним ставленням дітей один до одного та до вихователя.
Спів звучить найчастіше як елемент гри, руху і синкретично їх поєднує. Дитина виконує певну роль, її думки і почуття стимулюють радість гри. Якщо гра та пісня вільно творяться, збуджуючи в дитині приємні почуття, правильно повторювані рухи, самостійний вибір дитини у грі гарантує її духовне і музичне зростання. Коли немає спеціального спонукання до роботи, і дитина вільно себе почуває — це сприяє її впевненості у собі. «Вживання» у музичний матеріал відбувається в такий спосіб: багаторазово чута мелодія відкладається у «шухлядках» дитячої пам’яті, а пізніше відтворюється в новій формі.
Завданням сучасної музичної педагогіки є вміння виявити у дітей потенційні можливості творити на базі хороших музичних вражень¬  переживань. Річ у тому, що вміння дітей вигадувати, творчо і вільно конструювати на музичному матеріалі неповторні мелодії та рухові комбінації має великий потенціал.
Часто дитині легше виразити свої почуття і думки співом, ніж конкретним словом. Дитина радіє грі музичних форм навіть тоді, коли ще нічого не тямить у значенні тексту. Тому іноді, коли пісні дорослих потрапляють у репертуар дітей, вони перекручуються до невпізнанності і здаються абсурдними. Маленька дитина часто наспівує абсолютно безглузді з нашої точки зору пісні і слова, і радіє чисто музичному калейдоскопу як різнокольоровим камінцям. І тут важливо цей момент підтримати, а не свідомо знищувати таку творчу деталь дитячої психології сприйняття світу.

Музичне виховання дитини в сім' ї

У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатіші почуття, вони більше відповідають на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.
Багато дітей дуже емоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активній прояві cвоїх почуттів. Ті, хто зблизька спостерігає життя маленьких дітей, знає з яким натхненням вони співають, танцюють. Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.
Треба дотримуватись того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладені в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї – яка це музика,весела чи сумна, спокійна чи навпаки схвильована, про що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити? Іноді не називаючи твір, пропонувати дитині назвати його. Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності. Розвитку вміння емоційно переживати музику допомагає також читання казок, оповідань, тому що переданий словами сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.
Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можна загадати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім`ї атмосферу любові до музики, схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці. Треба пам`ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.